Посольство України в Азербайджанській Республіці

, Київ 07:45

Звернення Надзвичайного і Повноважного Посла України в Азербайджанській Республіці О.П.Міщенка до української громади в АР

20 березня, 13:39

Шановні українці!

Маю приємну нагоду звернутися до Вас, оскільки у житті української громади в Азербайджані відбулися суттєві позитивні зміни.

Так, 17 березня 2018 року на Загальних зборах членів найбільшого за чисельністю Сураханського районного відділення «Української громади ім. Т.Г.Шевченка в Азербайджані» відбулось обговорення діяльності цієї організації, її, по суті, антиукраїнської позиції. Учасники зборів одностайно ухвалили рішення про свій колективний вихід зі складу організації та приєднання до «Українського конгресу Азербайджану».

Під час прийняття такого рішення члени Сураханського районного відділення засудили ганебну бездіяльність очільників «Української громади ім. Т.Г.Шевченка», як щодо непроведення тривалий час цією організацією жодних заходів з реалізації культурних, мовних та інших потреб української громади, так і стосовно відмови організації від заходів на підтримку України в умовах збройної агресії з боку Росії.

Українці Сураханського районного відділення особливо засудили лінію очільника «Української громади ім. Т.Г.Шевченка в Азербайджані» О.Ф.Зарічного, який, незважаючи на неодноразові зауваження з боку Посольства України в АР, продовжує практику проведення засідань членів організації в приміщенні проросійського об’єднання «Співдружність» у м.Баку під російським прапором та портретами В.Путіна і Д.Медведєва. Українці Сураханського району визнали таку поведінку несумісною з ідеями, на яких було створено в Азербайджані «Українську громаду ім. Т.Г.Шевченка».

Відповідно, у підсумковому Протоколі проведених Загальних зборів Сураханського відділення зафіксовано «неможливість подальшого перебування у складі «Української громади ім. Т.Г.Шевченка в Азербайджані».

Одночасно, українська громада Сураханського району прийняла рішення про входження в «Український конгрес Азербайджану» – провідну на сьогодні організацію українців в АР, яка, разом з новоствореною у м. Сумгаїт «Українською громадою ім. І.Франка», послідовно підтримує територіальну цілісність як України, так і Азербайджану в умовах триваючої тимчасової окупації частини суверенної території кожної з двох країн.

18 березня 2018 року члени «Українського конгресу Азербайджану» на своїх зборах одноголосно схвалили рішення щодо приєднання до Конгресу українців Сураханського районного відділення.

Хочу привітати членів української громади Сураханського району м.Баку та їх керівника А.М.Копилову з цим важливим і мужнім кроком заради об’єднання усіх українців в Азербайджані в такий важкий для України час.

Хотів би також подякувати Л.П.Перевицькому за його свідоме рішення вийти з «Української громади ім. Т.Г.Шевченка» та увійти в «Український конгрес Азербайджану». Леонід Павлович Перевицький є одним з найстаріших членів української громади в Азербайджані, а також вихідцем з того самого села Моринці на Черкащини, що й Великий Кобзар. Він тривалий час боровся з проросійськими членами «Української громади ім. Т.Г.Шевченка» за те, щоб вони своєю поведінкою не ганьбили ім’я Великого українця Т.Г.Шевченка. Нажаль усі його зусилля не знайшли відгуку ані у О.Ф.Зарічного, ані в інших очільників цієї організації. За таких обставин є очевидним, що надалі залишатися в цьому антиукраїнському середовищі гідний земляк Великого Кобзаря не міг. Впевнений, що життєвий досвід Леоніда Павловича Перевицького буде надбанням для «Українського конгресу Азербайджану».

Символічним є те, що рішення про свій вихід з «Української громади ім. Т.Г.Шевченка» та вступ до Конгресу члени української громади Сураханського району на чолі з А.М.Копиловою, як і Л.П.Перевицький, прийняли в канун 204-ої річниці з Дня народження Т.Г.Шевченка.

Зі свого боку, Посольство України в Азербайджанській Республіці неодноразово звертало увагу О.Ф.Зарічного та інших членів організації на несумісність їхньої антиукраїнської діяльності з ім’ям Т.Г.Шевченка, яке формально носить ця організація.

Як інакше можна ставитися, зокрема, до того, що Н.П.Яндарова, яка рішенням Національної комісії України з питань закордонних українців у грудні 2016 року була позбавлена статусу «Закордонного українця» за її антиукраїнську діяльність, й досі залишається членом «Української громади ім. Т.Г.Шевченка» і продовжує свою діяльність на користь країни-агресора.

Як відомо, Т.Г.Шевченко усе своє життя прагнув вільної та незалежної України, й за свої ідеї піддавався репресіям царського режиму, в результаті чого передчасно пішов з життя. Але спадщина, яку він залишив, спонукає нас боротися за те, щоб сьогодні словом і ділом підтримувати територіальну цілісність України та засуджувати Росію як країну-агресора. Відтак, організація на чолі з О.Ф.Зарічним не має жодного морального права носити ім’я Великого Кобзаря.

Разом з тим, довожу до відома української громади, що легітимність «переобрання» О.Ф.Зарічного в якості очільника «Української громади ім. Т.Г.Шевченка» на так званих звітно-виборчих конференціях у 2012 та 2017 роках не визнається Міністерством юстиції Азербайджану, оскільки ці «вибори» відбулися із суттєвими порушеннями законодавства АР з тим, щоб за будь-яких умов забезпечити перебування цієї особи на чолі організації.

Таким чином громадська організація під проводом О.Ф.Зарічного втратила усі зв’язки з Україною та українською громадою в Азербайджані – сьогодні членами цієї організації залишається не більше 70 осіб у трьох районних відділеннях із тих дев’яти, які раніше входили до її складу.

Ці люди фактично вже зробили свій вибір на користь Росії як країни-агресора проти України. Це їхнє рішення, яке ми, нажаль, не можемо змінити.

Водночас, поведінка О.Ф.Зарічного та усіх тих, хто продовжує збиратися з ним під російськими прапором, називаючись ім’ям Т.Г.Шевченка, залишається аморальною по суті. Отже рішення про самоліквідацію має стати логічним завершенням антиукраїнської діяльності цієї організації на користь країни-агресора.

Тому ще раз звертаюся до О.Ф.Зарічного та його прихильників бути послідовними і прийняти рішення про саморозпуск «Української громади ім. Т.Г.Шевченка». В той же час для О.Ф.Зарічного та його однодумців, у разі бажання й надалі проводити свою діяльність під прапорами країни-агресора – Росії, було б логічним назвати їхню нову організацію, наприклад, ім’ям пропагандиста російської агресії Жириновського або ватажків найманців із Росії на Українській землі – Гіркіна, «Мотороли», «Гіві» тощо.

 

Шановні українці Азербайджану!

Закликаю вас продовжити об’єднання зусиль на підтримку територіальної цілісності як України, так і Азербайджану, й надалі засуджувати збройну агресію і чисельні порушення норм міжнародного права стосовно наших двох держав, а також активно сприяти подальшому розвитку культурно-гуманітарних та економічних зв’язків між дружніми Україною і Азербайджанською Республікою.

 

З щирою повагою,

 

Олександр Міщенко

   

20 березня 2018 року

Останні заяви та коментарі