У конференції взяли участь Посол України в Азербайджані О.Міщенко представники УКА на чолі з Головою, громадянином Азербайджану Ю.Осадченком, депутати Міллі Меджлісу Азербайджанської Республіки, зокрема керівник групи дружби з міжпарламентських зв'язків Азербайджан-Україна Р.Гулієв, представники наукових кіл АР, в тому числі Декан історичного факультету БДУ А.Рзаєв, Виконавчий директор Фонду знань при Президентові АР О.Самедов, заступник директора Інституту історії імені А.Бакіханова при НАН Азербайджану, доктор філософії з історії Д.Бахрамов, члени Сураханского відділення Української громади ім. Т.Г.Шевченка в Азербайджані на чолі з А.Копиловою, українці м.Сумгаїт на чолі з Т.Мусаєвою, представники дипломатичного корпусу, акредитовані в Азербайджані, а також журналісти.

Увага учасників конференції була привернута до чотирьох основних тем:

• Українська революція 1917-1921 рр.;

• Голодомор 1932-1933 рр. в Україні;

• Події Революції Гідності 2013-2014 рр.;

• Агресія Російської Федерації проти України.

Присутнім були продемонстровані фото- і відео-матеріали, присвячені зазначеним темам.

Учасники заходу вшанували хвилиною мовчання пам'ять жертв Голодомору, а також всіх тих, хто віддав своє життя за свободу і незалежність України.

У виступі Посол зазначив, що сучасна Україна є спадкоємицею державницьких традицій Української Революції 1917-1921 рр. Окремо було наголошено про давню історію дипломатичних відносин між Україною і Азербайджаном, зокрема в 1919-1920 рр. у Баку діяла Особлива Дипломатична місія Української Народної Республіки в Азербайджанській Демократичній Республіці.

Особливу увагу в ході конференції було приділено трагедії Голодомору в Україні (1932-1933 рр.).

Глава дипмісії України в АР зазначив наступне:

- голод в Україні, який призвів до загибелі, за оцінками різних експертів та істориків, від 7 до 10 млн. осіб - був цілеспрямованою кампанією більшовицького уряду проти України з тим, щоб зломити опір українців тій безглуздій політиці влади Кремля, яка знищувала і селянство, і аграрну галузь в країні.

- у розпал Голодомору в Україні (червень 1933 р.) від голоду вмирало 17 людей щохвилини, 1 тис. осіб - щогодини, 25 тис. - щодня. Всього, тільки за 1 місяць загинуло більше 1 мільйона осіб. Тому, слід вважати штучний голод в Україні своєрідною зброєю масового знищення, яку влада Кремля застосовувала до населення власної країни. Комуністичний режим намагався не тільки приховати правду про Голодомор в Україні, а й назавжди знищити крупиці пам'яті про цей злочин. Небезпечним було не тільки писати про це в пресі, але навіть згадувати у приватних щоденниках. Будь-який необережний запис міг зруйнувати життя, вилитися у десятиліття таборів ГУЛАГу.

 - масове знищення українського населення здійснювалося за допомогою голодоморів також у 1921-1923 рр. та у 1946-1947 рр.

Трагедія Голодомору залишила свій слід у генетичній пам'яті українців, що здебільшого і стало причиною масового невдоволення населення України раптовим рішенням влади В.Януковича-М.Азарова скасувати курс України на європейську інтеграцію у 2013 р. Народ, який зазнав стільки горя в період СРСР, не бажав більше повернення під владу і вплив Кремля.

В результаті чого 21 листопада 2013 р. на головну площу країни «Майдан Незалежності» з мирним протестом вийшли сотні громадян, через кілька днів кількість учасників зросла до кількох тисяч, але масове невдоволення народу викликав силовий розгін студентів на Майдані 30 листопада 2013 р., відповідно,      1 грудня 2013 р. на протест проти таких дій влади вийшли близько півмільйона людей. Ціною більше сотні вбитих і тисячі поранених учасників, українцям вдалося усунути від влади антинародний режим В.Януковича, який став маріонеткою у руках Кремля.

Посол України зазначив про нерозривний зв'язок між минулим і сьогоденням України, наголосивши на неприпустимості замовчування проблеми російської збройної агресії проти України, необхідність засудження дій колишньої української влади В.Януковича, яка своїми зрадницькими діями сприяла зазначеній агресії, а також порушенню суверенітету і територіальної цілісності країни.

Сьогодні триває гібридна війна Російської Федерації проти України. Збройна агресія РФ проти України - це реакція кремлівського режиму на вибір українців бачити свою країну незалежною, європейською і демократичною державою.

За час російської окупації Крим став «сірою зоною», територією, де посиленими темпами здійснюється мілітаризація, посилюються репресії і політичні переслідування, у тому числі кримських татар і тих українців, які не змирилися з окупацією режимом Кремля українського Криму.

Внаслідок збройної агресії РФ проти України станом на листопад 2017 р. загинуло понад 10 тис. і поранено більше 24 тис. громадян України. Близько 1,7 млн. українців стали вимушеними переселенцями. Під тимчасовою окупацією РФ знаходяться АР Крим, а також окремі регіони Донбасу у зв'язку з протиправними діями терористичних утворень т.зв. «ДНР» і «ЛНР» за підтримки збройних сил РФ.

Керівник дипломатичної місії зазначив, що світ не пройшов випробування Будапештським меморандумом, оскільки гарантії суверенітету України в обмін на відмову нею від ядерного потенціалу не були виконані. Незважаючи на це, російська агресія проти України є викликом не тільки нашій країні, але і всьому демократичному світу в цілому. У зв'язку з цим Посол підкреслив, що єдиною ефективною відповіддю на агресивні дії Росії є солідарність усього міжнародного співтовариства з Україною і посилення політико-дипломатичного та економічного тиску на керівництво країни-агресора з метою повного відновлення суверенітету і територіальної цілісності України.

У рамках конференції були продемонстровані беззаперечні факти присутності російських військ і техніки на тимчасово окупованій частині територій Донецької та Луганської областей. Зокрема, відбулася презентація книги «Донбас в огні» (авторами книги є Центр дослідження сфери безпеки «Прометей» у співпраці з «Інформнапалмом» за сприяння Канадського Фонду підтримки місцевих ініціатив), в якій наводяться у тому числі факти, які доводять присутність контрактних російських військовиків на Сході України за підтримки яких здійснюють свою злочинну діяльність терористичні організації т.зв. «ЛНР» та «ДНР». Також надані доказові матеріали про присутність на Донбасі російського озброєння, яке використовується у військових діях проти Збройних Сил України.

У контексті військової агресії, розв'язаної режимом В.Путіна проти України, Посол О.Міщенко окремо підкреслив, що в кровопролитті на Сході України загинули тисячі громадян України, пам'ять про яких навіки вписано в історію боротьби за незалежність нашої країни. Їх ховають з почестями як героїв. На їх честь зводять пам'ятники, називають вулиці і школи.

Проте, ми також знаємо, що в цій ганебній для Росії війні, загинули вже тисячі росіян. Виникає закономірне питання, а за що вони віддали свої молоді життя, за які такі високі цілі? Адже, відповідно до заяв офіційних осіб Кремля, «їх там немає». Цинізм російської влади, про нібито захист «русского мира» в Україні проявляється не тільки по відношенню до суверенної України, а й по відношенню до своїх же громадянам, що гинуть в Україні, невідомо за що. При цьому, матері цих загиблих солдатів змушені ховати своїх дітей потайки, щоб ці похорони не стали додатковими свідченнями брехливості керівництва Росії, про нібито їх непричетність до створення і підтримки терористичних організацій т.зв. «ДНР» і «ЛНР» на Сході України.

У рамках конференції також виступили Голова Ради УКА Ю.Осадченко, керівник Сураханського відділення Української громади ім. Т.Г.Шевченка в Азербайджані А.Копилова, Декан історичного факультету БДУ А.Рзаєв, заступник директора Інституту історії імені А.А.Бакіханова при НАН Азербайджану, доктор філософії з історії Д.Бахрамов, військовий журналіст, військовий експерт, редактор інтернет-видання "Модератор" У.Джафаров, заступник Посла Чехії в Азербайджані П.Вагнер та інші.