Азербайджанська Республіка (АР) є ключовою державою Південного Кавказу зі значним потенціалом економічного розвитку. Стратегічні поклади вуглеводних ресурсів, наявність значних запасів корисних копалин (мідь, золото, залізні руди, алуніти, поліметали, молібден), а також вигідне географічне розташування як однієї з ключових ланок транспортного маршруту Європа - Азія визначають актуальне важливе значення та перспективи Азербайджану.
Економічне ізолювання рф внаслідок агресії проти України значно посилює зацікавленість у розвитку економічної та інвестиційної співпраці з АР як з боку європейських, так і азіатських держав, а також США. Це стосується як збільшення постачань і транзиту вуглеводнів, так і переорієнтації транспортних маршрутів з російського на південний напрямок та забезпечення транспортування товарів в обхід росії.
При цьому нафтогазова галузь, яка залишається основною галуззю економіки АР, створює значний внутрішній ресурс для забезпечення економічного та соціального розвитку. АР не є членом СОТ, рівень зовнішнього боргу перебуває на низькому рівні. Водночас економічна стратегія Азербайджану передбачає пріоритетну підтримку розвитку ненафтової галузі, приріст якої в останні роки досягає від 25 до 47 відсотків.
Основними промисловими районами є Баку-Сумгаїт, Гянджа-Дашкесен, Алі-Байрамли - Сальян, Мінгячевір - Євлах, Геокчай, Нахчівань, Ленкорань, Шекі та Хачмаз. Особлива увага приділяється створеній вільній економічній зоні Алят, розвитку індустріальних парків (Сумгаїтський хімічний промисловий парк, Балаханський, Гарадазький, Мінгячевірський, Піраллахінський промпарки, а також створені на деокупованих територіях Агдамський та промпарк "Економічна зона Аразька долина"). Зокрема, у 2016-2021 роках промислові парки залучили понад 6 млрд. дол. інвестицій. На початку 2022 року досягнуто домовленості про створення промпарків спільно з Іраном.
Відновлення деокупованих районів АР є безумовним пріоритетом АР і передбачає широкомасштабне залучення як власних ресурсів (у 2022 році 1,3 млрд. дол.), так й іноземних інвестицій. Відповідно, створено Карабахський економічний район та економічний район Східний Зангезур.
Зростання постачань вуглеводнів до Європи, за домовленостями з ЄС, передбачає розширення інфраструктури транспортування природного газу. Водночас досягнуто домовленості про взаємодію у розвитку «зеленої енергетики». У міжнародній співпраці також реалізуються програми відновлюваної енергетики.
У транспортній сфері пріоритетна увага приділяється забезпеченню відкриття Зангезурської ділянки Серединного транспортного коридору, а також розвитку вантажоперевезень на Каспії, що має реалізуватись у координації з іноземними партнерами, насамперед, Туреччиною та Казахстаном.
Запровадження цифровізації економіки, в тому числі, сільського господарства також є одним з основних завдань економічного розвитку АР. Забезпечення продовольчої безпеки визначено серед ключових завдань соціально-економічного розвитку.
Для вирішення завдань технологічного розвитку, включаючи відновлення звільнених територій, продовжує розвиватись авіакосмічна галузь. Високий інтерес в Азербайджані становлять питання забезпечення якісної динаміки в ІТ-сфері, включаючи підготовку фахівців.
Значний потенціал має туристична галузь АР, частка якої у ВВП наразі є дуже незначною.
Значна увага приділяється урядом АР підтримці розвитку малого та середнього бізнесу. Зокрема, розширює діяльність відповідне Агентство (KOBIA), що функціонує під егідою Міністерства економіки.
В останні роки в АР вдалось значно оздоровити банківський сектор, як несприятливий чинник міжнародними оцінками відмічаються обмеження грошово-кредитної політики.
Міжнародне рейтингове агентство S&P Global Ratings підтвердило довгострокові та короткострокові суверенні кредитні рейтинги Азербайджану в іноземній та національній валюті на рівні «BB+/B» зі стабільним прогнозом.
У 2022 році прогнозується зростання ВВП на рівні 3,9%. Міжнародні оцінки позитивно оцінюють перспективи економічного розвитку Азербайджану, зокрема в рейтингу економічних свобод Economic Freedom Index 2021 (упорядник Heritage Foundation) Азербайджан посів 38-е місце, увійшовши до категорії «переважно вільна країна» (Бельгія – 37-е місце, Іспанія – 39-е).
У цілому поетапне проведення соціально-економічних реформ в АР демонструє ефективні результати, дозволяючи залучати значні іноземні інвестиції в ключові галузі економіки. При цьому регулятивна функція держави при визначенні напрямів розвитку економіки в АР зберігається на істотному рівні, метою якої є забезпечення стійкості економічної та фінансової систем, акумулювання ресурсів для забезпечення інвестиційних та соціальних програм.
Взаємодоповнюваність взаємних торговельно-економічних інтересів України та Азербайджану визначає привабливий ґрунт для успішного розвитку співробітництва, обсяги якого у 2021 році перевищили 1 млрд. дол. США. Зростає інвестиційна діяльність азербайджанських компаній в Україні також, як і інтерес українських підприємств у співпраці з АР.
Основні макроекономічні показники:
ВВП у 2021 році становив 54,62 млрд. дол. США (зростання на 5,6%).
Провідні сектори господарства: промисловість (42,5% ВВП, у т.ч. нафтогазова, гірничо-видобувна, хімічна, металургійна), торгівля (10,1%), транспорт (6,9%), будівництво (5,9%), сільське та лісне господарства, рибництво (5,9%), сектор інформації та зв’язку (1,8%), туризм (1,3%).
ВВП на душу населення на кінець 2021 року склав 5340 дол. США.
Державний борг станом на 01.01.2022 склав 8,135,7 млрд. дол., або 14,9% ВВП (зменшення за рік на 685,8 млн. дол., або на 7,8%).
Дефіцит бюджету в 2021 році склав 1,1% від ВВП (1,026 млрд. дол. США).
Обсяг зовнішньої торгівлі у 2021 році:
Загальний товарообіг – 33,912 млрд. дол. США (+38,5% порівняно з 2020 р.)
Експорт – 22,206 млрд. дол. США (+61,6 %)
Імпорт – 11,705 млрд. дол. США (+8,32%)
Сальдо +10,5 млрд. дол. США (зростання на 7,49 млрд. дол. США або в 3,48 рази).
У січні-квітні 2022 р. основними торговельними партнерами по товарообігу стали: 1. Італія - 5930,6 млн. дол., 2. Туреччина – 1955,0 млн. дол., 3. рф – 893,5 млн. дол., 4. Ізраїль – 552,2 млн. дол., 5. Велика Британія – 464,9 млн. дол. 6. Україна – 414,3 млн. дол.
За обсягами імпорту: 1. рф – 694,6 млн. дол. 2. Туреччина – 687,4 млн. дол. 3. Китай – 620,6 млн. дол. 4. Казахстан – 202,1 млн. дол. 5. ФРН – 184,1 млн. дол. Україна посідає 9 місце – 95,6 млн. дол.
За обсягами експорту: 1. Італія – 5833,4 млн. дол. 2. Туреччина – 1257,6 млн. дол. 3. Ізраїль – 541,6 млн. дол. 4. Португалія – 400,5 млн. дол. 5. Велика Британія – 397,9 млн. дол. Україна посідає 8 місце – 318,6 млн. дол.
Головні експортні товари:
Продукція нафтогазової промисловості (88%), хімічної та гірничо-видобувної галузей, сільського господарства. Тенденцією економічного розвитку є стимулювання виробництва та експорту ненафтової продукції, обсяг якої у 2021 році досяг 2,7 млрд. дол. (+47,2%).
Основні імпортні позиції: електротехніка, обладнання (23,76%), продовольчі товари (16,35%), транспортні засоби (11,43%), продукція чорної металургії (7,52%), фармацевтична продукція (4,58%).