Азербайджанська Республіка (АР) є ключовою державою Південного Кавказу зі значним потенціалом економічного розвитку. Стратегічні поклади вуглеводних ресурсів, наявність значних запасів корисних копалин (мідь, золото, залізні руди, алуніти, поліметали, молібден), а також вигідне географічне розташування як однієї з ключових ланок транспортного маршруту Європа - Азія визначають актуальне важливе значення та перспективи Азербайджану.
Економічне ізолювання рф внаслідок агресії проти України значно посилює зацікавленість у розвитку економічної та інвестиційної співпраці з АР як з боку європейських, так і азіатських держав, а також США. Це стосується як збільшення постачань і транзиту вуглеводнів, так і переорієнтації трансконтинентальних транспортних маршрутів з російського на південний напрямок (Серединний коридор, або Транскаспйський Міжнародний Транспортний Маршрут - ТМТМ) та забезпечення транспортування товарів в обхід росії.
При цьому нафтогазова галузь, яка залишається основною галуззю економіки АР, створює значний внутрішній ресурс для забезпечення економічного та соціального розвитку. АР не є членом СОТ, рівень зовнішнього боргу перебуває на низькому рівні. Водночас економічна стратегія Азербайджану передбачає пріоритетну підтримку розвитку ненафтової галузі, приріст якої в останні роки досягає від 25 до 47 відсотків.
Основними промисловими районами є Баку-Сумгаїт, Гянджа-Дашкесен, Алі-Байрамли - Сальян, Мінгячевір-Євлах, Геокчай, Нахчівань, Ленкорань, Шекі та Хачмаз. Особлива увага приділяється створеній вільній економічній зоні «Алят» (ВЕЗ»Алят»), розвитку індустріальних парків (Сумгаїтський хімічний промисловий парк, Балаханський, Гарадазький, Мінгячевірський, Піраллахінський промпарки, а також створені на звільнених територіях Агдамський та промпарк «Економічна зона Аразька долина»).
Відновлення звільнених районів є безумовним пріоритетом АР і передбачає широкомасштабне залучення як власних ресурсів, так й іноземних інвестицій. Відповідно, створено Карабахський економічний район та економічний район Східний Зангезур.
Основою державної політики АР у частині реалізації ключових завдань на економічному напрямі є Стратегія соціально-економічного розвитку АР на 2022-2026 роки. Пріоритетами трансформації економіки визначено підвищення конкурентоспроможності ненафтового сектору на внутрішньому ринку та збільшення випуску та експорту відповідної продукції.
Основними зовнішньоекономічними завданнями Уряду АР залишалися питання збільшення постачання природного газу до країн Європи, розвиток транспортно-комунікаційних коридорів, включаючи Зангезурську ділянку Серединного коридору, розвиток вантажоперевезень на Каспії, відновлення залізничної інфраструктури на звільнених територіях, розвиток міжнародної співпраці у рамках перспективного проєкту постачання «зеленої» енергії до європейських держав. При цьому у взаємодії з іноземними партнерами реалізуються масштабні внутрішні програми відновлюваної енергетики. Активно розвивається проєкт створення транспортного хабу в районі ВЕЗ «Алят» та Міжнародного морського порту, який поєднає морські (через Каспійське море), залізничні, автомобільні, а також авіаперевезення.
У рамках «газових» домовленостей розширюється географія постачання природного газу до європейських країн. Опрацьовуються перспективи участі України у Південному газовому коридорі (постачання газу до нашої країни; його зберігання в підземних сховищах та подальше транспортування до країн Центральної Європи).
Проєкт Зангезурського коридору є наразі однією зі стратегічних цілей зовнішньої політики АР. Повна реалізація проєкту дозволить розвантажити існуючу логістику Серединного коридору, який значною мірою є конкурентним коридору Північ-Південь (рф – Іран – Індія).
Активний розвиток відносин АР з ЄС, Туреччиною, країнами Центральної Азії, Грузією в енергетичній та транспортній сферах, завершення процесу звільнення Карабаху у цілому створили сприятливі умови для поступового підвищення суверенних кредитних рейтингів АР в іноземній та національній валюті. Зокрема, в липні 2025 року Moody’s підвищило кредитний рейтинг Азербайджану до рівня «Bаа3» зі стабільним прогнозом, який відображає дуже сильний зовнішній баланс, найнижчий державний борг у своїй групі країн та гнучкість фінансування за рахунок великих активів суверенного фонду добробуту – Державного нафтового фонду. Очікується, що досить високі ціни на вуглеводні енергоносії дозволять АР і надалі мати значний профіцит платіжного балансу.
Подальша цифровізація економіки, в тому числі, сільського господарства також є одним з основних завдань економічного розвитку АР.
Серед ключових завдань соціально-економічного розвитку визначено забезпечення продовольчої безпеки.
Для вирішення завдань технологічного розвитку, включаючи відновлення звільнених територій, продовжує розвиватись космічна галузь, у тому числі щодо використання супутників.
Пріоритетний інтерес в Азербайджані становлять питання забезпечення якісної динаміки в ІТ-сфері, включаючи підготовку фахівців.
Значний потенціал має туристична галузь АР, частка якої у ВВП наразі є дуже незначною.
Значна увага приділяється урядом АР підтримці розвитку малого та середнього бізнесу. Зокрема, розширює діяльність Агентство розвитку малого та середнього бізнесу (KOBIA), що функціонує під егідою Міністерства економіки.
В останні роки в АР вдалось значно оздоровити банківський сектор, як несприятливий чинник міжнародними оцінками відмічаються обмеження грошово-кредитної політики.
У цілому поетапне проведення соціально-економічних реформ в АР демонструє ефективні результати, дозволяючи залучати значні іноземні інвестиції в ключові галузі економіки. При цьому регулятивна функція держави при визначенні напрямів розвитку економіки в АР зберігається на істотному рівні, метою якої є забезпечення стійкості економічної та фінансової систем, акумулювання ресурсів для забезпечення інвестиційних та соціальних програм.
Взаємодоповнюваність взаємних торговельно-економічних інтересів України та Азербайджану визначає привабливий ґрунт для подальшого успішного розвитку співробітництва. Зростає інвестиційна діяльність азербайджанських компаній в Україні, а також, інтерес українських підприємств у співпраці з АР.
Основні макроекономічні показники Азербайджанської Республіки:
ВВП (2024): 74,29 млрд дол. США (+4,1%, у 2023 році +1.1%). ВВП на душу населення 7283 дол. США.
Державний борг (2024): 5,16 млрд дол. США (6,9% ВВП), що на 21,46% менше, ніж на кінець 2023 року.
Рівень інфляції (2024): 2,2% (у 2023 році становила 8,8%).
Рівень безробіття (2024): 215,1 тис. осіб або 2,02%.
Заробітна плата (2024): середня - 582,4 дол. США (+7,8%). З 01.01.2025 розмір мінімальної заробітної плати становить 235,3 дол. США (+15,9%).
Прямі іноземні інвестиції (2024): 7,09 млрд дол. США (+5,83 %).
Зовнішньоторговельний оборот (2024): 47,6 млрд дол. США (-7%), у тому числі: експорт – 26,6 млрд дол. США (-21,7%), імпорт – 21 млрд дол. США (+21,8%). Позитивне сальдо Азербайджану склало 5,6 млрд дол. США (у 2023 році 16,6 млрд дол. США).
Головні статті експорту (2024) – продукція нафтогазового сектору (87,36%); імпорту – машини та електрообладнання (18,39), продовольча продукція (11,75%), транспортні засоби та запчастини (11,53%), пластмаси та вироби з них (2,53%), чорні метали та вироби з них (6,37%), фармацевтична продукція (2,41%). Відзначається зниження імпорту чорних металів та фармацевтики.
Основні зовнішньоторговельні партнери (2024): експорт - Італія (40,95%), Туреччина (14,38%), росія (4,44), Чехія (4,1%), Хорватія (3,29%), ФРН (2,93%), Індія (2,77%), Ізраїль (2,5%).
Основні імпортні операції були з Китаєм (17,69%), росією (17,2%), Туреччиною (10,97%), США (7,68%), Австралією (6,95%), ФРН (3,92%), Іраном (3,01%), Італією (2,45%), Білорусією (2,45%) та Японією (1,94%).
Основні галузі економіки: промисловість (35.9% ВВП), торгівля та ремонт транспортних засобів (10.7%), транспорт та складське господарство (7%), будівництво (6.7%), сільське та лісове господарство, рибництво (5.7%).
Основні промислові підприємства: Державна нафтова компанія АР (SOCAR), Pasha Holding, Neqsol Holding, Сумгаїтський технологічний парк, Azersun Holding, Бакинський суднобудівний завод, Baku Steel Company, AzerGold, AzerIod, ATEF Group of Companies.