Азербайджанська Республіка (АР) є ключовою державою Південного Кавказу зі значним потенціалом економічного розвитку. Стратегічні поклади вуглеводних ресурсів, наявність значних запасів корисних копалин (мідь, золото, залізні руди, алуніти, поліметали, молібден), а також вигідне географічне розташування як однієї з ключових ланок транспортного маршруту Європа - Азія визначають актуальне важливе значення та перспективи Азербайджану.
Економічне ізолювання рф внаслідок агресії проти України значно посилює зацікавленість у розвитку економічної та інвестиційної співпраці з АР як з боку європейських, так і азіатських держав, а також США. Це стосується як збільшення постачань і транзиту вуглеводнів, так і переорієнтації транспортних маршрутів з російського на південний напрямок та забезпечення транспортування товарів в обхід росії.
При цьому нафтогазова галузь, яка залишається основною галуззю економіки АР, створює значний внутрішній ресурс для забезпечення економічного та соціального розвитку. АР не є членом СОТ, рівень зовнішнього боргу перебуває на низькому рівні. Водночас економічна стратегія Азербайджану передбачає пріоритетну підтримку розвитку ненафтової галузі, приріст якої в останні роки досягає від 25 до 47 відсотків.
Основними промисловими районами є Баку-Сумгаїт, Гянджа-Дашкесен, Алі-Байрамли - Сальян, Мінгячевір - Євлах, Геокчай, Нахчівань, Ленкорань, Шекі та Хачмаз. Особлива увага приділяється створеній вільній економічній зоні Алят, розвитку індустріальних парків (Сумгаїтський хімічний промисловий парк, Балаханський, Гарадазький, Мінгячевірський, Піраллахінський промпарки, а також створені на деокупованих територіях Агдамський та промпарк "Економічна зона Аразька долина").
Відновлення деокупованих районів АР є безумовним пріоритетом АР і передбачає широкомасштабне залучення як власних ресурсів, так й іноземних інвестицій. Витрати на фінансування проєктів з відновлення та будівництва в Карабаху та Східному Зангезурі передбачені у 2024 році на рівні 2,35 млрд дол. США (у 2023 році - 1,77 млрд дол. США, у 2020-2022 роках ці витрати склали близько 6 млрд дол. США).
Основою державної політики АР у частині реалізації ключових завдань на економічному напрямі є Стратегія соціально-економічного розвитку АР на 2022-2026 роки. Пріоритетами трансформації економіки визначено підвищення конкурентоспроможності ненафтового сектору на внутрішньому ринку та збільшення відповідної продукції.
Серед основних зовнішньоекономічних завдань Уряду АР слід назвати збільшення постачання природного газу до країн Європи, розвиток транспортно-комунікаційних коридорів, покращення інфраструктури морського порту, відновлення залізничної інфраструктури на деокупованих територіях, започаткування міжнародної співпраці у рамках перспективного проєкту постачання «зеленої» енергії до європейських держав.
У цьому контексті, в рамках «газових» домовленостей започатковано постачання природного газу в Угорщину, досягнуто відповідної угоди із Сербією. Опрацьовуються перспективи участі України у Південному газовому коридорі.
Зростання постачань вуглеводнів до Європи, за домовленостями з ЄС, передбачає розширення інфраструктури транспортування природного газу. Водночас досягнуто домовленості про взаємодію у розвитку «зеленої енергетики». У міжнародній співпраці також реалізуються програми відновлюваної енергетики.
Азербайджан є однією з ключових ланок розвитку транспортного сполучення по лінії Схід-Захід, що визначає критичну трансконтинентальну значущість АР. У цьому зв’язку Азербайджан здійснює активну міжнародну політику з розвитку взаємодії з державами Центральної Азії, Туреччиною, Грузією.
Запровадження цифровізації економіки, в тому числі, сільського господарства також є одним з основних завдань економічного розвитку АР. Забезпечення продовольчої безпеки визначено серед ключових завдань соціально-економічного розвитку.
Для вирішення завдань технологічного розвитку, включаючи відновлення звільнених територій, продовжує розвиватись авіакосмічна галузь. Помітною подією стало проведення вдруге в Азербайджані у жовтні 2023 року Міжнародного конгресу астронавтики – головного щорічного заходу з обміну досвідом у сфері використання космосу (вперше цей захід було проведено в Баку у 1973 році). Високий інтерес в Азербайджані становлять питання забезпечення якісної динаміки в ІТ-сфері, включаючи підготовку фахівців.
Значний потенціал має туристична галузь АР, частка якої у ВВП наразі є дуже незначною.
Пріоритетна увага приділяється урядом АР підтримці розвитку малого та середнього бізнесу. Зокрема, розширює діяльність відповідне Агентство (KOBIA), що функціонує під егідою Міністерства економіки.
В останні роки в АР вдалось значно оздоровити банківський сектор, як несприятливий чинник міжнародними оцінками відмічаються обмеження грошово-кредитної політики.
У цілому поетапне проведення соціально-економічних реформ в АР демонструє ефективні результати, дозволяючи залучати значні іноземні інвестиції в ключові галузі економіки. При цьому регулятивна функція держави при визначенні напрямів розвитку економіки в АР зберігається на істотному рівні, метою якої є забезпечення стійкості економічної та фінансової систем, акумулювання ресурсів для забезпечення інвестиційних та соціальних програм.
Взаємодоповнюваність взаємних торговельно-економічних інтересів України та Азербайджану визначає привабливий ґрунт для успішного розвитку співробітництва, обсяги якого у 2021 році перевищили 1 млрд. дол. США.
Основні макроекономічні показники:
ВВП у 2022 році склав рекордні 80 млрд. дол. США (зростання на 1,9%).
Загальний товарообіг у 2022 році перевищив 50 млрд. дол. США, позитивне сальдо склало 25 млрд. дол. США.
Провідні сектори господарства: промисловість (42,5% ВВП, у т.ч. нафтогазова, гірничо-видобувна, хімічна, металургійна), торгівля (10,1%), транспорт (6,9%), будівництво (5,9%), сільське та лісне господарства, рибництво (5,9%), сектор інформації та зв’язку (1,8%), туризм (1,3%).
Державний борг у 2023 році склав близько 6,57 млрд дол. США, що на 1,7% менше, ніж на кінець 2022 року і дорівнював 10% (на початок 2022 року складав 17%).
Основними торговельними партнерами по товарообігу є: Італія (46,04% загального експорту), Туреччина (16,17%), Греція (4,3%), Іспанія (4,05%), Ізраїль (3,94%), Індія (3,8%), росія (2,92%), Чехія (2,37%), Німеччина (2,3%), Грузія (2,23%). Основні імпортні операції – з росією (19,6%), Китаєм (14,68%), Туреччиною (14,3%), Туркменістаном (5,1%), Німеччиною (5%), Францією (4,6%), Іраном (3,1%), США (2,76%), Італією (2,61%) та Японією (2,35%). Частка України становила 1,4% від загальної вартості імпортованої продукції (15-а позиція), у перелік перших 15-ти країн-імпортерів Україна не увійшла.
Головні експортні товари:
Продукція нафтогазової промисловості (88%), хімічної та гірничо-видобувної галузей, сільського господарства. Тенденцією економічного розвитку є стимулювання виробництва та експорту ненафтової продукції.
Основні імпортні позиції: електротехніка, обладнання (23,76%), продовольчі товари (16,35%), транспортні засоби (11,43%), продукція чорної металургії (7,52%), фармацевтична продукція (4,58%).