Масова депортація кримськотатарського населення була проведена на підставі цілком таємної постанови Державного комітету оборони СРСР від 11 травня 1944 року «Про кримських татар». Реалізували спецоперацію 32 тис. співробітників НКВС, які протягом трьох днів депортували до колишніх радянських республік Середньої Азії близько 238 тис. кримських татар - фактично все цивільне корінне населення Криму.

Під час перевезення 70-тю ешелонами від спраги та тифу померло близько 8 тис. кримських татар - переважно діти та люди похилого віку. Відповідно до секретного повідомлення НКВС, до листопада 1944 року від хвороб і виснаження в Узбекистані померло понад 10 тис. кримських татар, тобто, близько 7% прибулих. За перші півтора роки заслання в Узбекистані загинуло майже 30 тис. кримських татар, що склало приблизно 20% виселених. Загалом, в місцях заслання загинуло 46,2% кримських татар, половина з яких – діти до 18 років.

Верховна Рада Україні визнала депортацію 1944 р. геноцидом і проголосила 18 травня Днем пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу.

У зв'язку з цим, 18 травня 2019 р. у Посольстві України в Азербайджанській Республіці була проведена церемонія приспущення Державного Прапора України.

У цей же день, Посольство України в Азербайджанській Республіці, спільно з діаспорською організацією «Українська громада імені І.Франка у м. Сумгаїт» до членів якої також належать кримські татари в АР, гостей з числа активу Українського конгресу Азербайджану, науковців та журналістів, провели конференцію у м.Баку, приурочену до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу.

На початку конференції учасники вшанували пам'ять загиблих хвилиною мовчання.

Посол України в Азербайджанській Республіці Владислав Каневський навів жахливі факти подій, які відбувалися 75 років тому в Криму 18-20 травня.

 

Як приклад поневірянь, які випали на долю кримських татар, Посол України озвучив присутнім спогади однієї з депортованих, Феріде Меджидової, родину якої, мати і шістьох дітей, було виселено в Узбекистан. У цей страшний рік, з усієї великої родини, вижити змогла лише вона.

Глава дипломатичного представництва України зазначив, що депортація 1944 року – це не просто переселення, це була також спроба знищення всього кримськотатарського народу. Знищувалася матеріальна та духовна спадщина кримських татар, конфіскувалось все їх рухоме і нерухоме майно, запаси продовольства, закривались бібліотеки, школи, мечеті. Радянська влада, впродовж десятиліть намагалась приховати факти про депортацію та нівелювати будь-які історичні згадки про кримськотатарський народ.

Також було звернуто увагу присутніх на те, що події 2014 року стали новим викликом для кримськотатарського народу та України. Чи не щодня в Криму відбуваються обшуки у будинках, школах, мечетях, культурних закладах кримських татар, протиправні затримання і політично мотивовані судові розправи. Кримськотатарська мова зазнає утисків, як і українська. Кримськотатарські ЗМІ, як і уся вільна журналістика, опинилися під шаленим тиском окупаційної влади. Заборонено Меджеліс. Релігійні свободи вкрай обмежені. На півострові з перших днів окупації фіксуються зникнення людей. Окупанти практикують досвід персональної депортації і змушують корінне населення залишати рідну землю.

Посол наголосив, що 18 травня для нас – це не тільки день жалоби, це день консолідації усіх тих, хто належить до цивілізованого суспільства, хто не бажає підкорятися агресору, хто залишається стійким і прагне добитися справедливості. Саме тому, Україна закликає світову спільноту застосовувати та посилювати санкційний тиск на державу-агресора, з метою припинення порушень прав людини у тимчасово окупованому Криму. Тільки спільними зусиллями ми зможемо змусити Росію припинити порушення прав людини, звільнити незаконно утримуваних громадян України та, в кінцевому рахунку, - забезпечити де-окупацію півострова та відновлення територіальної цілісності України в її міжнародно визнаних кордонах.

У своєму виступі, декан історичного факультету Бакинського державного університету А.Рзаєв висловив співчуття кримським татарам, жертвам трагедії 1944 р. та розповів про події 1947—1950 рр., коли за сталінським наказом відбулася депортація азербайджанського населення в Кура-Араксинську низовину. Наприкінці доповіді науковець висловив впевненість у відновленні територіальної цілісності України та Азербайджану.

 

Шану кримським татарам, потерпілим від злочинної акції, яка призвела до масових людських жертв та завдала непоправної шкоди кримськотатарському народу висловили Голова української громади ім.І.Франка у м.Сумгаїт Т.Мусаєва. Вона зазначила, що трагедія, яку пережив кримськотатарський народ у 1944 р., повторюється з моменту незаконної окупації Криму Росією у 2014 році.

З окремими доповідями виступили представники «Української громади ім.І.Франка у м.Сумгаїт» Е.Мурзаєва та В.Поладова.

 

Учасники дитячого творчого колективу української діаспори у м.Сумгаїт виступили з виконанням віршів та пісень.

 

 

Також, учасникам конференції були продемонстровані тематичні документальні фото- і відеоматеріали, а також виставка дитячих малюнків, присвячених Дню пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу.

Крим – це Україна!

 

На завершення роботи конференції, актив української діаспори взяв участь у проведенні флешмобу, присвяченого Дню пам’яті жертв політичних репресій, який відзначається щороку у третю неділю травня.