Українці боролися проти Гітлера та його союзників в арміях Польщі та СРСР, Канади та Франції, Сполучених Штатів Америки та Чехословаччини, на театрах військових дій Європи, Африки та Азії, на Тихому та Атлантичному океанах.

 Понад 6 млн. Українців воювали в Червоній Армії під час Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр.

На фронтах від Атлантики і Європи до Африки і Тихого океану українці боролися проти фашизму у складі збройних сил США (80 тис. чол.), Британської Імперії (45 тис. чол.), Франції (6 тис. чол.) Та інших держав. Переважно це були представники української діаспори цих країн.

Українець Олексій Берест був одним з тих, хто встановив прапор СРСР на Рейхстазі у Берліні, а Українець Майкл (Микола) Стренк - одним з тих, хто підняв прапор Сполучених Штатів над Іводзіми.

1. Початок війни

Війна для України розпочалася 1 вересня 1939 року, коли 120 тис. Українців зустріли нацистів у лавах Війська Польського. Львів та інші західноукраїнські міста вже в перший день війни піддалися нацистським бомбардуванням.

Радянський Союз вступив у Другу світову війну 17 вересня 1939 на боці нацистської Німеччини. Червона армія без оголошення війни перетнула польський кордон і рушила на захід. Радянські війська допомогли Вермахту зламати польський опір під Перемишлем і Брестом. 22 вересня капітулював Львів, обложений із заходу Вермахтом, а зі сходу - Червоною армією. 27 вересня в Бресті відбувся спільний німецько-радянський парад.

 На захоплених українських землях радянський режим розгорнув масштабні репресії. З території Західної України в 1940 - першій половині 1941 років були депортовані або заслані більше 10% жителів. У нових областях України було створено 25 в'язниць, де були ув’язнені кілька десятків тисяч місцевих жителів.

Ще до закінчення війни з Польщею, 28 вересня 1939 було підписано Договір про дружбу і кордони між 3-м Рейхом і СРСР, таємні додатки до якого уточнювали сфери впливу в Європі. Пізніше були укладені торговельні угоди, в результаті яких Німеччина отримувала критично важливу сировину, поставляючи взамін в Радянський Союз техніку і технології. В результаті тісної співпраці з СРСР 3-й Рейх отримав можливість вести війну на Заході, а союзники ледь не оголосили війну Радянському Союзу в 1940 році.

На світанку 22 червня 1941р. німецькі війська перетнули кордон з СРСР. У ході прикордонних боїв у районі Дубно, Луцька та Бродів (Західна Україна) радянські війська були розбиті. Червона Армія, фактично втративши командування, почала відступ до Дніпра.

 Відступ Червоної армії супроводжувався застосуванням тактики «випаленої землі». Одним з найжахливіших злочинів сталінського режиму став підрив військами НКВС греблі Дніпрогесу в серпні 1941р. Це призвело до загибелі десятків тисяч червоноармійців і мирних українських мешканців, які перебували поблизу.

Бойові дії на території України в 1941р. перетворилися для Червоної Армії в суцільну катастрофу. У серпні - жовтні 1941р. Червона Армія на території України була фактично знищена. Кількість загиблих радянських воїнів досі точно невідомо. У величезні оточення (т.зв. «котли») неподалік від Умані, Києва та Мелітополя потрапили близько 1,0 млн. Червоноармійців.

 Лише на початку 1942р. радянське командування спробувало провести кілька наступальних операцій, але всі вони завершилися нищівними поразками Червоної Армії. У травні - липні 1942р. радянські війська були розгромлені під Керчю, Харковом і Севастополем. Втрати Червоної Армії в цих боях тільки полоненими склали близько 500 тис. чоловік. До 22 липня 1942р. вся територія України була окупована військами Німеччини та її союзників.

2. Битва за Київ

Битва за Київ тривала з початку липня до 19 вересня 1941 року, коли нацисти зімкнули кільце оточення і столиця України була залишена Червоною армією.

 В оточенні загинуло близько 630 тис. червоноармійців, включаючи командувача фронтом генерал-полковника Михайла Кирпоноса. Ще 665 тис. Військовослужбовців Червоної Армії потрапили в полон.

На думку Девіда Стагеля (David Stahel), автора книги «Київ 1941. Битва Гітлера за панування на Сході», «битва за Київ, яку Адольф Гітлер назвав найбільшою битвою в історії світу, була тріумфом Гітлера, але саме тут, а не під Москвою або Сталінградом, він програв Другу світову війну. Гітлер втратив час для бліцкригу, не розрахував масштабів опору противника, не зміг передбачити погодних умов, а на окупованих територіях виявилося складно доставляти амуніцію, паливо і підкріплення. Всі ці фактори стали фатальними для всієї війни».

Після захоплення столиці України нацистами, диверсанти НКВС знищили центр Києва разом з людьми. Вибухами і пожежами було зруйновано 324 старовинні будівлі. Тисячі киян загинули, більше 50 тис. залишилися без даху над головою.

 Окупаційна німецька влада використовувала руйнування центру Києва як привід для звинувачення в його організації євреїв і незабаром почала їх масове знищення в Бабиному Яру.

3. Криваві землі

У ході відступу в 1941-1942 рр. на території України Червона Армія втратила майже 70% свого особового складу. У німецький полон потрапили мільйони червоноармійців, значна частина з яких здалася добровільно. У роки війни на території України діяло 180 концентраційних таборів, де окупанти знищили майже 1,8 млн. військовополонених.

4. Голокост

За роки окупації України втратила більше 5 млн. чол. цивільного населення, з яких 1,5 млн. становили євреї. Масові страти почалися вже з перших днів Великої Вітчизняної війни. Нацистські «айнзацкоманди» майже повністю винищили єврейські громади Львова, Дрогобича, Луцька, Рівного, Житомира, Харкова і десятків інших міст України.

5. Праведники народів світу

За даними Національного меморіалу Катастрофи і Героїзму «Яд Вашем», 2472 українцям, які рятували життя євреям під час Голокосту, присвоєно звання «Праведник народів світу».

6. Бабин Яр

Під час окупації Києва у 1941-1943 роках Бабин Яр став місцем масових розстрілів мирного населення, військовополонених, учасників Руху Опору. Лише за два дні - 29 та 30 вересня 1941р. - нацисти розстріляли в Бабиному Яру майже 34 тис. євреїв. Масові розстріли у Бабиному Яру та розташованому поруч із ним Сирецькому концтаборі проводилися аж до звільнення Києва. За наявними даними, за роки окупації в Бабиному Яру було розстріляно від 70 тис. До 200 тис. Чоловік.

7. Корюківка

1-2 березня 1943р., у відповідь на дії радянських партизанів, німецькі та угорські підрозділи провели каральну акцію проти мирного населення селища Корюківка на Чернігівщині. Окупанти розстріляли кілька тисяч місцевих жителів і спалили майже всі будинки. 9 березня 1943р. карателі знову прибули до Корюківки. У цей день вони зібрали всіх уцілілих селян і спалили їх живцем. Протягом трьох трагічних днів окупанти вбили 6700 чоловік, спалили 1290 будинків. Це було найбільше поселення в Європі, повністю знищене нацистами в рамках каральної операції під час Другої світової війни.

8. Партизани і Рух Опору

Відсутність політичних прав, економічна експлуатація і терор проти цивільних і військовополонених викликали ненависть населення до фашистських загарбників. Сотні тисяч українців взяли участь в опорі нацистському окупаційному режиму у складі партизанських загонів.

У лісистій місцевості Західної України українські націоналісти створили в 1942р. Українську Повстанську Армію (УПА). Відділи УПА, створені з місцевого населення, протидіяли планам Німеччини з економічної експлуатації країни, вивезення населення на примусові роботи до Німеччини. УПА дезорганізовувало німецьку окупаційну адміністрацію на Волині: деякі території були тимчасово звільнені від нацистів. На звільнених територіях діяло українське самоврядування під захистом УПА. Такою територією був, наприклад, район населеного пункту Колки - партизанська "Колківська республіка". В боях з німецькими окупантами УПА знищила близько 13 тис. ворогів.

9. Вигнання нацистів з України та Центральної Європи

У 1943р. війська антигітлерівської коаліції після перемог під Сталінградом і Аль-Аламейном починають звільнення територій, окупованих нацистами. З другої половини 1943р. і до кінця 1944р. Україна знову стає головним театром бойових дій Східного фронту. У 1944р. на території України було сконцентровано 50% всіх сухопутних військ Червоної Армії, в тому числі, 80% танкових і механізованих з'єднань.

10. Українські фронти

20 жовтня 1943р. на основі військових з'єднань, які вели бойові дії на території України, були сформовані чотири Українських фронти. Тільки з лютого 1943р. по жовтень 1944р. на території України було мобілізовано в українські фронти майже 3,7 млн. чоловік.

Були створені польові військкомати, які мобілізували навіть 16-17 річних юнаків. Юних українців без належної підготовки використовували як «гарматне м'ясо». Адже комуністичним режимом всі, хто опинився на окупованій нацистами території, вважалися зрадниками. У бій вони змушені були йти часто навіть без зброї і в цивільному одязі, за що і отримали назву «чорносвитників» або «чорної піхоти».

11. Взяття Києва

Восени 1943р. радянські війська вийшли до Дніпра і отримали наказ Сталіна взяти Київ за будь-яку ціну до 7 листопада, символічної для комуністичного режиму дати - річниці Жовтневої революції. Битва за Дніпро стала найкривавішою операцією війни в Європі. Щоб взяти столицю України до певної дати, радянське командування кидало в бій всі наявні сили, не рахуючись із втратами. Київ був звільнений 6 листопада 1943р. ціною більше 470 тис. солдатських життів. Серед них - приблизно 250-270 тис. чол. були насильно мобілізовані «чорносвитники».

12. Перемога, але не звільнення

Після вигнання нацистських окупантів у жовтні 1944р. на території України відновився радянський тоталітарний режим. Українці продовжували нести втрати і після закінчення війни, масові репресії тривали до самої смерті Сталіна. Організований опір радянській владі в Західній Україні існував до 1954 р, а окремі сутички відбувалися і до 1960р. При придушенні національного визвольного руху було репресовано (вбиті, ув’язнені, депортовані) близько 500 тис. Українців.

Ще 200 тис. українців, які перебували в західних таборах для переміщених осіб, не захотіли повертатися після війни в Радянський Союз.

13. Покараний народ

Вигнання нацистів з Криму завершилося 12 травня 1944р., а вже через тиждень радянська влада почала депортацію кримських татар. Їх звинуватили в масовому дезертирстві на початку війни і повальній співпраці з окупантами. Також подібні звинувачення були висунуті іншим народам Криму. У той же час, кримські татари зробили свій внесок у перемогу над нацизмом. До серпня 1941р. в Червону армію було мобілізовано понад 12 тис. кримських татар, понад 3 тис. з яких загинули. Звання Героя Радянського Союзу було присвоєно 5 кримським татарам, 2 стали повними кавалерами ордена Слави і ще один - Амет-Хан Султан - став двічі Героєм.

14. Внесок України в Перемогу

Українці зробили надзвичайно вагомий внесок у перемогу над нацизмом, ставши однією з націй-переможниць. Україна дала Червоній Армії 7 командувачів фронтами і арміями, 200 генералів, більше 6 млн. солдатів, сержантів і офіцерів.

Близько 120 тис. українців зустріло нацистів у вересні 1939р. у складі польської армії. У наступні роки також понад 130 тис. українців воювали в інших арміях антигітлерівської коаліції (США, Канади, Франції, Польщі, Чехословаччини). Сотні тисяч українців боролися з нацизмом в Русі Опору.

В результаті бойових дій в Україні було зруйновано більше 700 міст, десятки тисяч селищ і населених пунктів. Київ був знищений на 85%, Харків - на 70%, великих руйнувань зазнали Дніпропетровськ, Запоріжжя, Полтава, повністю був знищений Тернопіль. Було зруйновано 2 млн. будинків, в результаті чого понад 10 млн. чол. залишилися бездомними.

Визнанням виняткового внеску українців у перемогу над нацизмом стало включення України в 1945 році до складу держав - засновників ООН.