20 лютого 2016 року виповнюється 2 роки з моменту неприхованого і цинічного вторгнення збройних сил Російської Федерації на територію Автономної Республіки Крим в рамках збройного етапу реалізації плану керівництва РФ по встановленню окупаційного контролю над Автономною Республікою Крим та м. Севастополь. На запит президента РФ В.Путіна 1 березня 2014 р. збройна агресія РФ проти України була підтримана рішенням Ради Федерації російського парламенту.
Проведення 16 березня 2014 р. Російською Федерацією так званого референдуму щодо статусу Криму, подальше підписання 18 березня 2014 р. Договору про прийняття Республіки Крим до РФ та Договору між РФ та Республікою Крим стали кульмінацією незаконних дій РФ на території української Автономної Республіки Крим і м. Севастополь і виступили складовою широкомасштабних наступальних дій Кремля на Донбасі.
Окупація Криму Російською Федерацією в 2014 р. відбулася з порушенням всіх норм міжнародного права та прав людини.
Прийняттям 27 березня 2014 р. Резолюції Генеральної Асамблеї ООН 68/262 «Територіальна цілісність України» світова спільнота підтвердила невід’ємну приналежність Кримського півострова Україні.
Україна продовжує боротьбу за деокупацію Кримського півострова, відновлення суверенітету держави в її міжнародно визнаних межах завдяки консолідованим зусиллям партнерів та значному зовнішньому тиску на РФ.
АР Крим та м. Севастополь - невід'ємна частина України, окупована російськими військами в результаті акту агресії. Всупереч всім міжнародним нормам і власним зобов'язанням, Росія приєднала частину суверенної території України, захопила українські військові об'єкти і державну власність.
На даний час територія Кримського півострова законодавчо визнана Україною як тимчасово окупована (Закон України «Про забезпечення прав і свобод громадян на тимчасово окупованій території України» та Закон України «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України»). Територія Кримського півострова - невід’ємна частина території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України. Уся власність на території Криму належить виключно Україні.
Росія окупувала частину території України, захопила українські військові бази та державну власність. Згідно з інформацією Міністерства юстиції України, сума збитків за втрату українських підприємств (близько 4000 одиниць, не враховуючи оцінку природних ресурсів та втрачених прибутків), окупація Криму оцінюється в 1 трлн. грн.
РФ несе всю повноту відповідальності за націоналізацію державної власності України, а також за заподіяння шкоди власності нашої держави. Згідно з українським законодавством, органи та представники РФ, задіяні в незаконній окупації та військових злочинах на території Криму, ЗС РФ, що чинили акт збройної агресії, Чорноморський Флот РФ, що всупереч угодам покинув місця своєї дислокації та брав участь в захопленні території України, мають понести відповідальність як посібники злочину.
Довідково: У 2014 р. Україною було зареєстровано в Європейському суді з прав
людини (ЄСПЛ) міждержавні справи:
1) «Україна проти Росії – І» щодо подій початку березня – вересня 2014 р. та дій
РФ в Криму та на Донбасі;
2) «Україна проти Росії – ІІ» щодо подій незаконного вивезення 3 груп дітей зі сходу України та їхнього тимчасового перевезення до РФ у ході подій червня-серпня 2014 р.
Україна високо цінує довготерміновий вимір політики міжнародної спільноти щодо невизнання російської окупації Криму, що означає невизнання де-юре чи де-факто суверенітету РФ над Кримом, його повітряним простором чи територіальними водами.
Україною законодавчо передбачена процедура санкціонованого в’їзду іноземців на територію Кримського півострова. Вона має здійснюватися виключно шляхом перетину Державного кордону України та оформлення спеціального дозволу для в’їзду у порядку, визначеного чинним законодавством України.
У разі порушення Порядку в’їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї громадянами іноземної держави на окуповану територію АР Крим та м. Севастополь зазначені особи будуть переслідуватися відповідно до положень чинного законодавства України.
Україна повідомила держави - члени Міжнародної морської організації (IMO) про неможливість забезпечення належного рівня безпеки судноплавства та дотримання міжнародних зобов'язань у морських торговельних портах окупованого Криму. Таке рішення зумовлене неможливістю здійснення Україною взятих на себе міжнародних зобов'язань у сфері забезпечення безпеки судноплавства, збереження людського життя на морі, пошуку і порятунку в акваторії кримських портів, які вийшли з-під фактичного контролю і управління Міністерства інфраструктури України через окупацію території півострова. Таким чином, де-юре кримські морські порти Україною закриті.
Європейська організація з безпеки аеронавігації, відповідно до Конвенції ІКАО про міжнародну цивільну авіацію, також не визнає будь-які односторонні декларації аеронавігаційного обслуговування над будь-якою частиною українського повітряного простору, видані не українською владою. Євроконтроль рекомендував координувати свої дії з українськими, румунськими, болгарськими та турецькими диспетчерами для уникнення порушень руху в повітряному просторі. В ІКАО також настійно рекомендують утриматися від польотів у Крим і над півостровом, оскільки Крим стає небезпечним місцем для авіакомпаній.
Системними злочинами російської окупаційної влади стали переслідування за політичними та національними мотивами, залякування, викрадення (зникнення) людей, позбавлення права на задоволення національного-культурних потреб, у т.ч. права на освіту, позбавлення права на власність, на свободу слова і зібрань.
Значного занепокоєння викликають політично вмотивовані утиски представників кримськотатарського народу, лідерів Меджлісу, а також безпідставні звинувачення мусульман у екстремістській та терористичній діяльності.
Довідково: у травні 2014 р. окупаційна влада Криму заборонила в’їзд до півострова лідерам Меджлісу кримськотатарського народу – Мустафі Джемілеву та Рефату Чубарову (до квітня та червня 2019 р. відповідно). Крім того, заборону застосовано щодо Ісмета Юкселя, координатора інформагенства «Кримські новини» (QHA) та Сінаверу Кадирову, засновнику руху «Азатлик» (до серпня 2019 р. та січня 2020 р. відповідно).
Кримська окупаційна влада на власний розсуд інтерпретує, загалом вибірково і політично вмотивовано, рішення щодо дозволів на проведення заходів за участі кримських татар. 5 кримських татар (Мустафа Дегерменджі, Алі Асанов, Талят Юнусов, Ескендер Кантеміров, Асан Чарухов) обвинувачуються окупаційною владою в організації мирного зібрання в підтримку цілісності України 26 лютого 2014 р. Ці громадяни можуть бути ув’язнені до 2 років згідно з російським законодавством.
Вдруге за останнє століття кримські татари стикаються з цілеспрямованою політикою сусідньої держави знищити мовне, релігійне та культурне розмаїття народу, штучно замінивши його шаблонною російською пропагандою та ідеями «Руського міра».
Гібридна війна, розв’язана РФ проти України – спроба знищити історію культурної ідентичності чисельних народів, що населяли та населяють Крим. Це також злочинний намір Кремля звести все до історії Російської імперії, спрощеного представлення ідей «Руського міра».
Україна вдячна міжнародній спільноті за підтримку зусиль по боротьбі з російською агресією. Офіційний Київ звертається до світового співтовариства і надалі утримуватися від будь-яких дій чи співпраці в рамках всіх міжнародних організацій та інституцій, що можуть бути інтерпретовані Росією як визнання зміни статусу АР Крим та м. Севастополь.
Українська сторона звертається до демократичного світу із закликом посилити спільний дієвий тиск на державу-окупанта, адже те, що сьогодні відбувається в окупованому Криму, є не лише грубим порушенням суверенітету України, але й норм міжнародного права, а також усіх загальнолюдських цінностей.