Так, в результаті депортації, вчиненої на підставі таємної постанови від 11 травня 1944 року тодішнього Держкомітету оборони СРСР №5859сс «Про кримських татар», в Узбекистан, сусідні райони Казахстану та Таджикистану, деякі регіони РРФСР було примусово виселено з Кримського півострова 238,5 тис. кримських татар, без урахування демобілізованих військових. Ціна цього злочину тодішньої комуністичної імперії – зменшення на 46% загальної кількості кримськотатарського населення, половину з яких складали діти до 18 років. До цієї «спецоперації» було залучено 32 тис. співробітників НКВД.

Верховна Рада України визнала депортацію 1944 року геноцидом і проголосила 18 травня Днем пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу. У цьому зв'язку 18 травня 2018 р. у Посольстві України в Азербайджанській Республіці була проведена церемонія приспущення Державного Прапора України.

Депортація – злочин без строку давності!

19 травня 2018 року, Посольство України в Азербайджанській Республіці, спільно з діаспорською організацією «Українська громада імені І.Франка у м. Сумгаїт» до членів якої належать кримські татари в АР, та за участі активу Українського конгресу Азербайджану, провели захід у м.Баку для вшанування пам'яті жертв цієї трагедії, а також в підтримку кримськотатарського народу у боротьбі за свої права, яка триває на тимчасово окупованій Росією частині території України – Криму.

 

 

У виступі під час заходу Посол України в АР Олександр Міщенко інформував присутніх про історичні аспекти злочину, вчиненого тодішнім комуністичним режимом на підставі фальшивого звинувачення кримськотатарського народу у начебто зрадництві та колабораціонізмі за часів окупації Криму гітлерівськими військами. Депортованим давалося на збори від кількох хвилин до півгодини, дозволялося брати з собою особисті речі, посуд, побутовий інвентар та провізію в розрахунку до 500 кг на родину. Проте, в реальності ж вдавалося не всім взяти з собою навіть продукти харчування. Абсолютна більшість майна залишалася і була конфіскована державою. Таким чином шляхом депортації сталінський режим намагався знищити усе кримськотатарське населення Криму.

Як наголосив Глава дипломатичного представництва України, з часу проголошення своєї незалежності в 1991 році, Україна офіційно взяла на себе повну відповідальність за поновлення прав депортованих народів. За короткий період часу до Криму повернулося понад 250 000 тисяч кримських татар.

Українська влада в найскладніші часи відбудови економіки після здобуття Незалежності, тим не менш приділяла особливу увагу питанню облаштування в Криму сімей кримських татар, які поверталися з заслання. Хоча й не все вдалося тоді зробити для облаштування усіх кримських татар, які повернулися до своєї Батьківщини, тим не менш цей час можна беззаперечно вважати найбільш успішним періодом у відновленні політичних прав і свобод кримськотатарського народу. Проте, цей процес був брутально зірваний окупацією Росією території незалежної України.

У цьому контексті Посол України в АР звернув увагу на повторення історії через 70 років правоприємницею СРСР – РФ в 2014 році. Так, під час російської тимчасової окупації, країна агресор - Росія, так само застосовує метод сталінських репресій проти кримськотатарського народу: заборонено діяльність Меджлісу як вищого повноважного представницького органу кримськотатарського народу, влаштовуються чисельні незаконні обшуки та політично вмотивовані переслідування кримськотатарських активістів, продовжуються чисельні безпідставні обвинувачення кримських татар в екстремізмі та тероризмі.

Посол України акцентував увагу присутніх на грубому порушені Росією сьогодні усіх базових принципів міжнародного права, у т.ч. щодо основних свобод та прав людини на тимчасово окупованих територіях – не лише в Криму, але й в окремих районах Донбасу, які знаходяться під контролем терористичних організацій ЛНР і ДНР, злочинна діяльність яких підтримується РФ. Будо підкреслено, що Україна і міжнародна спільнота вимагають від РФ припинити порушення прав людини на тимчасово окупованій території АР Крим та м. Севастополь, невідкладно звільнити усіх політичних в’язнів, забезпечити повне дотримання зобов’язань Росії як держави-окупанта відповідно до міжнародного права, виконати Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Територіальна цілісність України від 27 березня 2014 року, «Стан з правами людини в Автономній Республіці Крим і м. Севастополь (Україна)» від 19 грудня 2016 року і 19 грудня 2017 року, а також Наказ Міжнародного Суду ООН від 19 квітня 2017 року щодо застосування тимчасових заходів.

Так, незаконно окупувавши АР Крим та місто Севастополь, Росія намагається звільнити півострів від усіх, хто засуджує незаконні дії Кремля, відмовляється від примусової російської паспортизації, намагається зберегти осередки мовної, релігійної та культурної ідентичності. Відповідно, політика окупаційної влади вже призвела до того, що з початку окупації АРК більше 20 тисяч кримських татар залишили рідні домівки і переїхали до материковій Україні, а Меджліс був змушений перенести свою діяльність в Київ.

Проти усіх, хто насмілився відстоювати свої права, Кремль не вагаючись застосовує репресивну систему. Весь цивілізований світ знає про долю режисера Олега Сенцова, засудженого на 20 років в’язниці, активіста Володимира Балуха, який відбуває покарання за використання української символіки, Узеіра Абдуллаєва, позбавленого за гратами невідкладної медичної допомоги, а також численних кримчан, які стали жертвами політичних репресій.

Глава дипломатичного представництва України наголосив, що в Україні вшановують світлу пам'ять жертв геноциду кримськотатарського народу 1944 р. та закликають світову спільноту продовжити політико-дипломатичний тиск на російську окупаційну владу з метою негайного припинення порушень фундаментальних прав людини в Криму, та в кінцевому рахунку – деокупації півострова та відновлення територіальної цілісності України в її міжнародно визнаних кордонах.

В рамках заходів виступила Голова Української громади ім. І.Франка в м.Сумгаїт Тамілла Мусаєва, яка провела паралелі з трагедією, яка відбулася з кримськотатарським народом у роки Другої світової війни та під час незаконної окупації Криму Росією у 2014 році.

У своєму виступі представник кримськотатарської частини української діаспори в АР Ельвіна Мурзаєва наголосила на важливості вшанування кримських татар, потерпілих від злочину, здійсненого радянськими каральними органами у 1944 році, що призвів до масових людських жертв та непоправної шкоди кримськотатарському народу, яка трагічними чином вплинула на його подальшу долю.

Спогадами про депортацію з присутніми поділився й безпосередній учасник тих трагічних часів Амет Ібрагімов. Незважаючи на те, що йому було на той момент лише 2 роки, він зазначив що спогади батьків залишилися в його пам’яті назавжди. На відміну від багатьох, він зміг вижити в цій страшній подорожі, але через все життя проніс в серці біль і трагедію свого народу. В цьому контексті він висловив щиру подяку Україні від усієї кримськотатарської діаспори Азербайджану, за її послідовну політику підтримки кримськотатарського народу.

Під час заходів, присутні ознайомилися з виставкою дитячих малюнків, присвячених Дню пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу.

  

Відбувся виступ музичного колективу Української громади ім. І.Франка в м.Сумгаїт під керівництвом В.Гасаналізаде з піснею «Гузель Крим». 

  

Значний резонанс серед присутніх викликала демонстрація художнього фільму «Хайтарма» (режисер і виконавець головної ролі – Ахтем Сеітаблаєв), сюжет якого присвячений трагічному періоду життя кримськотатарського народу – сталінській депортації, яка не обійшла осторонь і долю двічі героя Радянського Союзу, Аметхана Султана.

{video}https://www.youtube.com/watch?v=4wlH3rclkmA{/video}

Під час заходів присутнім були продемонстровані тематичні документальні фото- і відеоматеріали Українського інституту національної пам’яті, присвячені Дню пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу.